ЗЛИДА́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до злида́р. В нього і хата своя, і ціле хазяйство, та не якесь злидарське — в загоні не одна пара волів круторогих (Головко, II, 1957, 190).
2. перен. Дуже малий, незначний (кількістю, розміром і т. ін.). З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Стельмах, І, 1962, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 591.