ЗЛИДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до злиде́нний 1, 3. Досада на свою злиденність і заздрість на Власова багатство мучили його (Мирний, IV, 1955, 126); В гості Екбаль-ганем не може ходити, бо прийшлось би й собі гостей приймати і відкрити перед ними всю злиденність життя свого тутешнього (Л. Укр., III, 1952, 711).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 591.