ЗЛОБОДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до злободе́нний. Тихонюк зрозумів, що його робота буде залежати від того, наскільки він зуміє її спланувати, надати їй гострої злободенності і яку дисципліну прищепить своїм вихованцям (Збан., Між.. людьми, 1955,150); Уже пройшов той час, коли під прапором злободенності теми дехто пробував приховати примітивність, убогість її художнього розв’язання (Рад. літ-во, 2, 1962, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 598.