ЗЛОБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що зло́бствувати. Довго злобував Боровець на поліських дядьків і вирішив ще датися їм взнаки (Мельн., Поріддя.., 1959, 56); Вона [буржуазія] так скаженіє і злобує, звертаючись по допомогу до найбільш темних сил минулого і не відаючи при цьому, що і сонми її мефістофелів неспроможні покласти, бодай одну цеглину в будівлю майбутнього (Ком. Укр., 5, 1965, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 598.