ЗЛОПОВІ́СНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що злові́сний. Багато шляхтичів, в смертельній тузі заломивши руки, проклинали свою злоповісну долю і навіть самого бога (Кач., II, 1958, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 603.