ЗЛОТОТКА́НИЙ, а, е, поет. Те саме, що золототка́ний. [Аврелія:] Хай злототкані постеляться під ноги килими (Л. Укр., III, 1952, 283); * Образно. Сонячний злототканий червень. Чудесна пора переджнив’я (Оров., Зел. повінь, 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 605.