ЗЛІЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Продати з торгів, з аукціону. Одразу пригадав [Іван].. тісне подвір’я, і п’яного возного з паперами в руках, і бризкаючого слиною шинкаря, що зліцитував за борг хату і грунт Прача (Кол., Терен.., 1959, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 596.