ЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати злим або злішим. Та й тойді [тоді] ж творилось! Аж злішаю, як згадаю… (Шевч., І, 1963, 298); — Говори, не тягни ж! — злішає Митрофан (Стельмах, II, 1962, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 597.