ЗМА́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зма́хувати. Вже завиднілась вдалині водоналивна башта височанського колгоспу, вона ніби кликала до себе неквапливим змахуванням сріблястих широких крил (Збан., Переджнив’я, 1960, 439).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 613.