ЗМЕ́ТАНИЙ, а, е, крав. Дієпр. пас. мин. ч. до змета́ти.
◊ Зме́таний на живу́ ни́тку — зшитий як-небудь, аби трималося. Увечері тілько Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не пригодилася та чимало і зносилася: рукава трохи не доходили до ліктів, стан насеред спини, одна пола розірвана зметана на живу нитку (Мирний, IV, 1955, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 616.