ЗМИ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зми́лити.
2. у знач. прикм. Який дуже спітнів, покрився ніби мильною піною (перев. про коней). Покритий пилом і наче висхлий від довгої дороги, Щорс промчав крізь натовп на змиленому коні (Довж., І, 1958, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 618.