Слово "зморщуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗМО́РЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.

1. Вкриватися зморшками (див. змо́ршка1). Чистий опуклий лоб під запиленим козирком старенького картузика зморщується (Донч., Пісня.., 1947, 17); Лице в неї зморщилось, неначе сухий опеньок (Н.-Лев., III, 1956, 323); Галя мовчала. Глянув на неї Чіпка та й здивувався: пожовкла, з лиця спала, зморщилась… (Мирний, І, 1949, 339); // перен. Покриватися вузькими, довгими западинами, складками і т. ін. (про поверхню чого-небудь). Ніс черевика зморщився і вгору задерся (Збан., Сеспель, 1961, 163); // Скручуватися, засихаючи. Пошкоджене медяницею листя зморщується й передчасно — ще в середині літа — опадає (Шкідн. поля.., 1949, 32).

2. тільки док. Зморщити лице, зробити гримасу, скривитися під впливом якого-небудь неприємного почуття. Вона зморщилась, мов від фізичного болю (Л Укр., III, 1952, 697); Дитина мовчки підвела на батька каламутні очі і, зморщившись, наче старезний гриб, заплакала, розкриваючи беззубий ротик (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23);

3. тільки недок. Пас. до змо́рщувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 633.