ЗМІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. змі́нний 1. Сценарій вимагає, щоб усе в ньому жило і розвивалось не тільки у внутрішньому сюжетному, але й у просторовому русі і повсякчасній зоровій змінності (Довж., III, 1960, 157); В народній мелодії початок і кінець часто не збігаються з основним устоєм, що привносить у мелодію певний елемент ладової змінності (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 622.