ЗНА́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до зна́джувати. Чимраз більшими купами горнулися [промисловці] до Борислава, знаджувані бажаннєм [бажанням] скорих і легких зисків на нафтових копальнях (Фр., II, 1950, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 637.