Слово "знання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗНАННЯ́, я, с.

1. Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. Книжечки Ваші [Нечуя-Левицького],— дорогий подарунок,— дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя! (Коцюб., III, 1956, 317); Його сині очі, лагідна усмішка, що викликала на таку ж усмішку, і достатнє, щоб зрозуміти, знання німецької мови підкупили чужоземців (Панч, Синів.., 1959, 8); Знання будови глибинних шарів Землі допомагає вивчати розміщення різних мінеральних корисних копалин в її надрах (Наука.., 1, 1957, 22).

Із знання́м спра́ви — уміло, маючи досвід у чому-небудь. Справник Хрєнов почав розкривати перед професором таємницю варіння йоржової юшки з таким найдосконалішим знанням справи, з такою любов’ю і таким глибоким захватом, що.. всі застигли в заціпенінні, всі були скорені (Довж., І, 1958, 441).

2. тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою, Щоб всі одержані знання Віддать Вітчизні, Партії! (Нех., Ми живемо.., 1960, 72); Дитина не тільки на власному досвіді пізнає навколишній світ, вона засвоює через мову нагромаджені людством знання (Рад. психол. наука., 1958, 179).

3. Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. А скільки я стрічав у нас їх, отих чудесних дітлахів, що їм вогонь знання горів в очах (Гавр., Вибр., 1949, 49); Проходила година, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнув знань, і це прагнення стало його другою натурою, проти якої він уже нічого не міг зробити (Тют., Вир, 1964, 52); Книга була і залишається одним із основних засобів розвитку культури, ..найбагатшою скарбницею людської мудрості, невичерпним джерелом знань і людського досвіду (Літ. Укр., 28.II 1964, 1); // Наука. Змальовують, як студентське плем’я — молоде, задьористе, гаряче — штурмує фортеці знань (Ю. Янов., II, 1954, 88); Наша Батьківщина здавна славиться видатними діячами наукової думки. Немає такої галузі знання, де б вони не проклали нових шляхів (Наука.., 3, 1958, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 641.