ЗНА́НО, рідко. Присл. до зна́ний 2. І чуваний з цих берегів мотив, Який гримів так знано і так ново, Весь визволений натовп підхопив (Бажан, Вибр., 1940, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 642.