ЗНА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок.
1. Бути записаним, внесеним до якогось списку; числитися де-небудь. Він.. навіть не дивився на той списочок, в якому значилося і його прізвище серед тих, що викликалися на розмову з ректором (Тют., Вир, 1964, 58); Люди ми не слобідські. Раніше за Томарівською волостю значились, а тепер до Борисівської нас приписано (Шиян, Баланда, 1957, 151); // Бути написаним, указаним де-небудь; зазначатися. Олег Іванович зупинився на шляху біля почорнілого стовпа з погнутою бляшаною стрілкою. Колись на ній, мабуть, значилась назва якогось недалекого села (Голов., Тополя.., 1965, 10); // безос. В родовому архіві Стадницьких документально значилось, що Володимир Стадник військовим промислом доскочив дворянського герба і достоїнства (Стельмах, І, 1962, 15); — Так от що, Женю..Ці документи я знайшов при твоїй матері.. Тут значиться, хто ти, як твоє прізвище (Мокр., Острів.., 1961, 14).
2. перев. із запереч. част. не, розм. Бути в наявності; // безос. Чого-чого, але наскоку звідси адмірал Янікоста зовсім не сподівався: адже йому достеменно було відомо, що в пустинному цьому районі червоних військ не значиться (Гончар, II, 1959, 47).
3. безос., діал. Вважатися. Я стала у них за служницю.. Нібито значилося, що й вони мені помагають, але така то була їх поміч! (Фр., III, 1950, 98).
4. безос., кому, діал. Здаватися (про сприймання). Коли світ був пломенистий, веселий — значилося Остапові, що в людей день (Вовчок, І, 1955, 334).
ЗНАЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Пас. до значи́ти. Кожний найменший рух, кожний скок риби в Дніпрі значився на поверхні кружечками (Оп., Іду.., 1958, 308).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 649.