ЗНАЧЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до значли́вий. Вокальні сцени в М. Л. Кропивницького, як-от перша поява його з гучною піснею «Дід рудий, баба руда», в якій він ніс значливість особи пана Виборного, або сцена з жартівливою піснею «Ой під вишнею», яку він ніби розповідав цілком серйозно, завжди зустрічались громом оплесків (Збірник про Кроп., 1955, 269); Кивнувши головою до полового, Яків Тарасович спитав його з особливою значливістю: — Скільки з мене належить? (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 470).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 649.