ЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Ви́кликати у кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати. Дівчину знервував нежданий прихід директора (Собко, Зор. крила, 1950, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 658.