ЗНЕТЕРПЕЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е, діал. Який знетерпеливився. Він [учитель] хотів щось сказати, але стук під лавками перешкоджував йому. Знетерпеливлений застукав олівцем до столика аж три рази (Ков., Світ.., 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 659.