ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідше ЗНИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗНИ́ЗИТИСЯ, зни́жуся, зни́зишся, док.
1. Переміщатися, опускатися нижче. Коли перед дощем кількість пари в повітрі збільшується, комахи починають літати низько. Ганяючись за ними, знижуються і ластівки (Наука.., 7, 1956, 24); А шторм не вщухав і знижалися тучі (Перв., І, 1947, 106); Тут і урвала [мову] вдовиця, зітхнувши протяжно, глибоко. Опісля поправила окуляри на носі, уста знизились в кутиках (Коб., І, 1956, 148); Мряка знизилась і окутала ліс, а він став легкий і сивий, як привид (Коцюб., II, 1955, 326); // тільки 3 ос. Ставати нижчим, зменшуватись у висоті порівняно з поверхнею чого-небудь. — За Пєнінами, гори знижуються, все нижчають в далечі й зливаються ніби докупи, а там далі на обрії несподівано виступають Татри, найвищі гори в Карпатах (Н.-Лев., II, 1956, 398); — Товаришу Мухтаров,— в очах забриніла свідомість відповідальності за свої слова,— горизонт знижується під гору. Води сюди не подати (Ле, Міжгір’я, 1953, 101); По течії завжди можна визначити, в яку сторону знижується місцевість (Фіз. геогр., 5, 1956, 41).
2. Зменшуватися, слабшати (про рівень, ступінь і т. ін. чого-небудь). Одночасно із збільшенням виробництва тваринницької продукції знижувалась і її собівартість (Хлібороб Укр., 2, 1967, 27); Сафар розрахував, що сьогодні ринок буде переповнений рабами і ціни на них дуже знизяться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 189); Якби оце раптом зник ліс на землі, ..катастрофічно знизилися б урожаї (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 103); // Погіршуватися, слабнути (про якість, майстерність і т. ін.). Протягом першої половини дня робота [трактористів і комбайнерів] йде нормально. А в другій дається взнаки втома, знижується увага, продуктивність (Рад. Укр., 7.IV 1962, 2); Чуття нюху може різко знижуватися при нежиті, особливо хронічному (Шк. гігієна, 1954, 60).
3. Ставати нижчим за звучанням, тембром (про звук, голос). Насилу відіпхнула [Марина] його від себе й затулила вуха, аби не чути прошибаючого душу голосу, що знову тепер знижувався до тихого шепоту (Кобр., Вибр., 1954, 169); Вона говорила се голосом, що чимраз більше знижався (Коб., II, 1956, 166).
4. рідко. Принижувати свою гідність; принижуватися. Ми не знижались до каяття, змучені; Чолом не гнулись, ні дня, ні хвилиночки (Граб., І, 1959, 322); — До кого це я мовлю? Навіщо я знижаюсь? Навіщо я і в монастир оцей прийшов? (Тич., II, 1957, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 661.