Слово "зникаючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗНИКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до зника́ти. Шевченко вважав матерію вічною, не зникаючою.., але такою, що перебуває в русі й розвитку (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 85); Довго проводити буду сумними очами [очима] Подруг моїх легкокрилих зникаючий рій (Л. Укр., І, 1951, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 663.