ЗНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. зни́шкнув і знишк, ла, ло; док., розм., рідко. Затихнути, замовкнути; принишкнути. Змовк веселий гай — ані шелесту, Знишкли пташечки-щебетушечки (Стар., Поет. тв., 1958, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 663.