Слово "знищуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗНИ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗНИ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.

1. тільки 3 ос. Припиняти своє існування. Всі інші класи занепадають і знищуються з розвитком великої промисловості, а пролетаріат є її власний продукт (Комун. маніф., 1947, 24); // Розорятися внаслідок зубожіння, руйнування і т. ін. Так ото й року не прожили [Хвеська з Хвеськом], як знищились і обідніли, так що часом і шматка хліба нема (Стор., І, 1957, 36).

2. Припинятися, зникати (про дію, вияв чого-небудь). Енергія є мірою руху, який не створюється і не знищується, а тільки переходить з одного виду в інший (Наука.., 6, 1963, 11).

3. перен., розм. Принижувати свою гідність, принижуватися перед ким-небудь. [Михайло:] Сьогодня [сьогодні] я звелів зайнять Миколиного бика, що раз у раз вештається, як приблудний, та скирти обдирає.. Прийшов Микола, знищився, а Данило звелів віддать йому бика (К.-Карий, І, 1960, 184).

4. тільки недок. Пас. до зни́щувати. — Доходять чутки,— говорить він,— що анархія у прифронтовій смузі продовжується. Поділля, Волинь руйнуються. Цукрові та винокурні заводи, великі маєтки, культурні господарства — знищуються селянами та солдатами (Головко, II, 1957, 482).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 664.