Слово "знобити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗНОБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. знобля́ть; недок., перех., розм.

1. рідко. Піддавати дії холоду; простуджувати. — Нащо ж йому у сирій землі лежати, ніжечки знобити (Григ., Вибр., 1959, 127).

2. безос. Викликати дріж, лихоманити.

◊ Ні зноби́ть, ні грі́є кому, безос.— зовсім байдуже, ніскільки не турбує. Грицько всміхнувся…— Ну, що тобі до того [як люди живуть між собою], Чіпко? скажи мені, бога ради… Адже тобі від того ні знобить, ні гріє… (Мирний, І, 1949, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 670.