Слово "знов" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗНОВ, рідше ІЗНО́В, присл.

1. Ще раз, ще, удруге; повторно. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики.. І знов комиші, і знов вода, і знов той самий згук розміреного, однотонного прибою морської хвилі (Коцюб., І, 1955, 364); І знай, що знов прилинуть восени Мандрівні зграї.. — і звеселять прозору далечінь! (Рильський, І, 1956, 78); Сонце над землею Ізнов зійшло, розвіяло грозу (Бичко, Вогнище, 1959, 30); // Наново, спочатку. Та горять, немов юнацькі очі, на знаменах золотом слова. Я дивлюсь на Леніна і хочу знов почати, жить і працювать (Сос., І, 1957, 342); Кажуть, наприклад, що море гладким поступається рибам, І, як вони пропливають, те місце ізнов виповняє (Зеров, Вибр., 1966, 134).

2. розм. Те саме, що зно́в-таки 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 670.