ЗНО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. зноси́ти і стан за знач. зноси́тися. Несвоєчасне змащування верстата є причиною швидкого зношення його деталей (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 210); Ми ще часто спостерігаємо великий розрив між одержанням результатів праці вчених та використанням їх у народному господарстві. За сучасних умов такий розрив загрожує новому, прогресивному, «моральним зношенням» (Веч. Київ, 10.V 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 672.