ЗНІМНИ́Й, а́, е́.
1. Який не прикріплений до чого-небудь наглухо і який можна зняти. Боковини борозноутворювача слід робити знімними, а не приварювати їх до стояка розпушувача (Колг. Укр., 9, 1956, 37).
2. Готовий для знімання, достиглий (про плоди). Знімна стиглість плодів [Ренета бретонського] настає 15 вересня (Колг. Укр., 7, 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 668.