ЗОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗОБРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., перех.
1. Відтворювати, передавати кого-, що-небудь в художніх образах (у літературі, скульптурі, живопису, музиці і т.ін.). Радянську людину не можна зображати в творах поза часом і простором, у відриві від колективу (Літ. газ., 3.ХІІ 1953, 1); Особливо любить і вміє письменник [О. Гончар] зображувати людей з трудової народної маси (Про багатство л-ри, 1959, 231); В центрі верхньої обгортки.. футляра різьбяр зобразив постать гуцула, що, спираючись на топірець, тримає в руці— червоний прапор (Матеріали з етногр.., 1956, 6); Замолоду Айвазовський був художником Головного морського штабу. Він зобразив битву під Гангутом, Чесменський, Наварінський, Сінопський та інші славетні морські бої (Довж., III, 1960, 86); // Показувати на сцені, створювати сценічний образ. Я — дитиною чи то трьох, чи то чотирьох років — зображав зиму (Моє життя в мист., 1955, 9); // Наслідуючи мову, жести, наочно показувати, копіювати кого-, що-небудь. Зображав [Жержеля] кострубату і калічену мову сектанта Луки Зотовича (Вол., Місячне срібло, 1961, 175); Часто діти зображували героїв своїх улюблених книг — русалок, середньовічних лицарів чи персонажів народних казок (М. Ол., Леся, 1960, 43); // тільки недок. Бути художнім відбиттям чого-небудь (про твори мистецтва, літератури). Під фрескою — мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам’ять Адоніса (Л. Укр., II, 1951, 385); Крім великих статуй богів і людей у повному розквіті сили та краси, були в греків і маленькі статуетки, які зображали старезних бабусь, комічних акторів (Іст. стар. світу, 1957, 128); Велика картина — «По ловах» — зображує мисливців, що на галявині при чарочці вина розповідають різні мисливські пригоди (Томч., Готель.., 1960, 129); // Описуючи кого-, що-небудь, характеризувати певним чином. Праві соціалісти і ревізіоністи намагаються зобразити державно-монополістичний капіталізм майже як соціалізм (Програма КПРС, 1961, 23).
2. Робити відбиток, схему, креслення і т. ін. з чого-небудь; креслити. Зображаючи напрям на папері, умовно вважають верхній край аркуша північним, нижній край — південним (Фіз. геогр., 5, 1956, 12); // Бути відбитком, схемою, фотографією і т. ін. кого-, чого-небудь. Схеми зображували послідовність завалки печі (Руд., Вітер.., 1958, 108); На одній із них [фотографій] Рубін пізнав Каленика Романовича. Друга, очевидно, зображувала хазяйку в її молоді літа (Сенч., Опов., 1959, 9).
3. Виражати, виявляти почуття, стан і т. ін. (перев. про обличчя, очі). Обличчя [Вадима] зобразило якусь подобу вдоволеної посмішки (Руд., Остання шабля, 1959, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 675.