ЗО́НТИЧНИЙ, а, е. Схожий формою на зонтик (у 1 знач.). В африканських саванах крони дерев, як правило, мають зонтичну або грибоподібну форму (Фіз. геогр., 5, 1956, 137); Зонтична магнолія, що виросла з насіння, зацвітає звичайно через двадцять років (Рад. Укр., 15.VІІ 1965, 4); // у знач. ім. зо́нтичні, них, мн. (Umbelliferae) — родина рослин, суцвіття яких формою нагадує зонтик (у 1 знач.). Аніс — однорічна рослина з родини зонтичних; своїм виглядом і розвитком схожа на кріп (Колг. енц., II, 1956, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 685.