ЗОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зорієнтува́ти. Корабель [«Восток-2»] був зорієнтований, включився гальмовий двигун — і корабель перейшов на траєкторію спуску (Рад. Укр., 12.VІІІ 1961, 2).
2. у знач. прикм. Який зорієнтувався в чому-небудь. [Ярчук:] Пробачте, товаришу директоре. Я не досить зорієнтований в житті інституту, і тому мій голос може здатися трохи несподіваним (Мик., І, 1957, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 688.