ЗРА́ДНИЦТВО, а, с. Поведінка, вчинки зрадника. На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Рад. літ-во, 3, 1957, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 698.