ЗРЕДАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до редагува́ти. Попрошу її [О. Кобилянську] зредагувати один мій німецький переклад мого оповідання для німецького берлінського видання українських оповідань (Л. Укр., V, 1956, 272); — Так от, хлопче, нам з тобою треба зредагувати листівки… і ще цієї ночі мусиш видрукувати (Вільде, Сестри.., 1958, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 700.