ЗРЕПЕТИ́РУВАНІСТЬ, ності, ж. Злагодженість, зіграність у виконанні чого-небудь, досягнута внаслідок репетицій. Ми всі немов пришліфувались один до одного, і механічна привченість створювала ілюзію великої зрепетируваності (Моє життя в мист., 1955, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 700.