ЗРОБИ́ТИСЯ, зроблю́ся, зро́бишся; мн. зро́бляться; док.
1. Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257); І зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч., І, 1963, 244); Небо зробилося свіжим і чистим, ніби його вимили милом і прополоскали водою (Тют., Вир, 1964, 86); // Набути певного зовнішнього вигляду (про людину) або певного виразу (про обличчя, очі). Оглянусь я на неї [панночку],— страшна така зробилась, що в мене й ноги захитались (Вовчок, І, 1955, 109); Дорош, усміхаючись, глянув на Гната; але очі його під окулярами зробилися холодними і пронизливими (Тют., Вир, 1964, 117); // Стати ким-небудь, набувши певного фаху, зайняти якесь місце в суспільстві, посаду і т. ін. [Василь:] Одному б треба бути кравцем, а він зробився шевцем, другому слід би панувати, а він череду пасе (Кроп., II, 1958, 150); Шавкун попрощався, пішов. Через місяців три написав сестрі вже з Києва, що він таки свого доскочив, зробився студентом (Мирний, І, 1949, 372); // Перетворитися на кого-, що-небудь. Дівчина скоро прив’язала Йвана до куща.. і зробилася криницею (Калин, Закарп. казки, 1955, 54); Дочекавшися відповіді з крейсера, канонерка вивісила стільки нових полотнищ, що одразу ніби зробилася екзотичним парусним кораблем (Ю. Янов., II, 1958, 109).
2. безос., кому і без додатка. У сполуч. із присл. означає настання чогось у природі або появу якогось стану людини. Стало військо одпочивати і такеньки тихо зробилося (Вовчок, І, 1955, 333); Увійшли [опришки] у старий смерековий ліс, і навкруги зробилось темно, як у домовині (Гжицький, Опришки, 1962, 147); Йому раптом зробилося легко і навіть весело. — Додому! Додому! — співало все в ньому (Тют., Вир, 1964, 58).
3. з ким і без додатка. Статися, відбутися, трапитися. — Що де не зробиться, чого де не видеруть, усе він (Чіпка], п’яниця, розбишака!.. (Мирний, І, 1949, 319); На березі зробився заколот. Усі товпилися коло човнів (Коцюб., І, 1955, 350); Що з нею [Ксенею] зробилося? Чи вона заробля собі хліб, тиняючись по чужих людях, по наймах? Чи досі вже спить у ямі..? (Гр., І, 1963, 303): Червоний пес між листям золотим Снує, як човен,— і раптово з ним Зробилася якась чудесна зміна: Закаменів — лиш хвіст йому дрижить… (Рильський, II, 1960, 148).
4. розм. З’явитися, утворитися. У мами тепер зробився флюс (Л. Укр., V, 1956, 5); Отож повиймали [хлопці] надламане пруття, а через то зробилася в плоті така діра, що курка могла легко пропхатися (Март., Тв., 1954, 146); Води просочуються з нашого каналу, .. болото зробилося серед сухого степу (Гончар, Тронка, 1963, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 711.