ЗРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗРОСТИ́, ту́, те́ш, док.
1. Ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту. Будуть діти гратися й зростати, Будуть вільно тішитись малі (Бичко, Вогнище, 1959, 27); Ми посадим в полі тополі — Хай вони зростають поволі (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 45); Зростає орел над стрімким гранітом, А соловей кубельце в’є В кущі калиновім Під білим цвітом (Дор., Літа.., 1957, 21); — Дев’ятий рік почала я від Великодня,— каже, — а що я, кажіть, яка? Чи велика зросла, чи мало, чи так як треба? (Вовчок, І, 1955, 377); // тільки док. Ростучи, стати дорослим. Росли брати, зростали, та не були друзями (Коцюб., I, 1955, 103); А як зросла, дак і заміж її взято (Барв., Опов.., 1902, 175); Дає Вітчизна усього багато, А ти, мій друже, тільки-но учись. Щоб, як зростеш і підеш працювати В сім’ю трудящих, між робочий люд, Вітчизні міг сторицею віддати Свій світлий розум і свій чесний труд! (Бичко, Вогнище, 1959, 35); // тільки док. Досягти зрілості, стиглості. Літо видалось гаряче і сухе. Та хліба колгоспні ніби під другим небом зросли — високі, колосисті (Цюпа, Назустріч.., 1958, 350); Зріс буряк важкий, хороший (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 68); // Рости у певних умовах; проводити дитячі роки у певному середовищі. Вона зростала сиротою в далеких родичів (Вільде, Винен.., 1959, 6); [Ганна:] Хіба мені було з кого вибирати: у наймах зросла, з наймів і заміж пішла (Кроп., II, 1958, 21); Марися мало знала город. Вона зросла на селі (Гр., І, 1963, 262); // Збільшуватися розміром, об’ємом. Сильніше подиха холод, зростають вали на морі (Коцюб., II, 1955, 331).
2. Збільшуватися кількісно. З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Граб., І, 1959, 367); — Цієї ночі наша Червона Гвардія зросла на триста штиків (Головко, II, 1957, 618); // Збільшуватися, підвищуватися (про рівень чого-небудь). Швидко росте і міцніє багатогалузеве господарство укрупнених колгоспів, підвищилися їх прибутки, зростає натуральна і грошова оплата трудодня колгоспників (Рад. Укр., 21.II 1951, 2).
3. перен. Ставати сильнішим, інтенсивнішим; набувати вищого ступеня. [Теофіл:] Ми завтра йдем на суд останній. [Люцій (крізь гомін, що зростає):] Завтра удосвіта… вночі… Через годину! (Л. Укр., II, 1951, 502); Приязнь зростала між нами, Приязнь братерня — не більше (Граб., І, 1959, 357); Зростає вітер, доганяє хвилю,— Не дожене (Рильський, І, 1960, 170); Наша повага до симпатичного Василя з кожним днем зростала, ми його дуже полюбили (Ковінька, Кутя.., 1960, 30); В цей ранок тривога в старовірському селі зросла до краю (Довж., І, 1958, 120); // Ставати значнішим, більшим, вищим. Шевченкова слава все більше та більше зростала (Мирний, V, 1955, 312); На книжки дедалі більше зростає попит (Ів., Опов., 1949, 109); Роль партійних організацій на фабриках і заводах разом з їх збільшенням значно зростає.. і роль загальноробітничих (професійних, радянських та інших) органів також повинна дуже зрости (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 246); // у що, до чого. Внаслідок поступового посилення, розвитку яких-небудь якостей перетворюватися на щось інше; переростати. Зміст п’єси, окремих подій переходив із уст в уста, змінявся, розвивавсь та зростав у легенду (Коцюб., II, 1955, 142); Слова високомовні «честь», «вітчизна» всевладно й просто входять у життя. І сміливість зроста до героїзму, а відданість — до самозабуття (Забіла, Поезії, 1963, 35).
4. перен. Набувати досвіду, уміння, певних знань, поширювати світогляд і т. ін. Воронцов, наче за власним сином, стежив, як зростає цей молодий обдарований офіцер, фанатично відданий справі (Гончар, III, 1959, 123); І нам у роботі, щоб далі зростати, Прийдеться ще декому й перцю давати. Прийдеться давати зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам (С. Ол., Вибр., 1959, 28); За останні роки дитячі письменники на Україні дуже зросли, голоси їхні змужніли (Донч., VI, 1957, 589); // хто, на кого, ким. Набуваючи певних якостей, ставати ким-небудь. В радгоспі Ліда зросла на справжнього майстра по вирощуванню ранніх овочів (Коз., Сальвія, 1959, 33); Обкомівський зв’язківець.. запевнив, що дівчина швидко освоюється в нових умовах, що з неї зростає справжній керівник підпільної комсомольської групи (Гончар, IV, 1960, 70); — Я не знав, що мій учень поетом, українським поетом зросте… (Сос., І, 1957, 244); // на чому. Виховувати, формувати погляди, смаки і т. ін. під впливом чого-небудь. На драматургії М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького, І. К. Тобілевича виховувались і зростали цілі акторські покоління (Минуле укр. театру, 1953, 95); [Антоніо:] Ви — пуританин, ви зросли на текстах, а притчу про таланти і забули! (Л. Укр., III, 1952, 118).
Зроста́ти ро́зумом — ставати розумнішим. [Надежда:] Якщо ви вже домізкувались до того, що грамота — розумові очі, то навчу [читати].. Хто чита, той і розумом зроста (Кроп., III, 1959, 177).
5. Досягати вищого ступеня розвитку. У героїчних боях, у многотрудних буднях зростала наша країна (Ком. Укр., 11, 1959, 35); І коли наше слово зросте й зміцніє, коли наша література займе почесне місце поруч з літературами інших народів..— тоді, спогадуючи перших робітників, що працювали на невправленому, дикому ще грунті, українці певне спогадають добрим словом Ваше [М. Старицького] ймення (Л. Укр., V, 1956, 141); Естетичний рівень творів усного побутування зараз не знизився, а, навпаки, зріс разом із зростанням культури народу (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 12).
6. З’являтися ростучи. Зростали плоди дивовижних форм, прекрасних, щедрих в своїй різноманітності (Довж., І, 1958, 437); — Ой, коли ж ти справді вірная дівчина, Буде з тебе на могилі хороша калина.. Ой, ще ж над миленьким не зросла й травиця, Як вже стала калиною мила-жалібниця (Л. Укр., І, 1951, 217); // Будуватися, перетворюватися на щось внаслідок будівництва (про споруди, міста і т. ін.). У нас зроста Скрізь за будовою будова (Дор., Серед степу.., 1952, 16); Одеський порт народжував і перший пролетаріат Півдня.. З портових майстерень зросли доки, верфі та елінги (Смолич, Світанок.., 1953, 5); //рідко. З’являтися, поставати де-небудь, перед кимось. Огні блискучі згасли вмиг. Як загукало громом; Ніхто доглянути не міг, Що з гостем незнакомим. Якась примара мовчазна Зросла на його місці (Граб., І, 1959, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 714.