ЗРІ́БНИЙ, а, е, розм. Витканий домашнім, кустарним способом (про полотно). Був [хлопець] одягнений бідно, в брудній сорочці зрібного полотна та в чорнім повстянім капелюсі (Фр., IV, 1950, 388); // Пошитий з такого полотна. Приповідають — за цілий город з хатою дав багач дідові вісім шісток усього і зрібні штани полатані (Козл., Ю Крук, 1950, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 705.