ЗУ́МЕР, а, ч. Електричний прилад для подавання звукових сигналів. Кнопки в обох апаратах клацали в гніздах, але зумери ніяких звуків не подавали (Панч, І, 1956, 125); Гуде тонко зумер (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 67); // розм. Звуковий сигнал, який подає цей прилад. В земляній ніші біля кулемета почувся співучий зумер польового телефону (Кучер, Чорноморці, 1956,210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 729.