ЗУСТРІ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зустрі́нути 1, 2. Особливо не довіряє [Махно] жінкам.. Ворожка-циганка, зустрінута в степу, недавно сказала, що загине від жіночої руки (Гончар, II, 1959, 336); Скоро, з уловом багатим, рибалки, зустрінуті радо, прибудуть в свою Кузеранду — у рідне рибальське село (Гонч., Вибр., 1959, 269); // зустрі́нуто, безос. присудк. сл. В полку.. звістку про парад було зустрінуто як насмішку (Гончар, II, 1959, 351).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 733.