ЗЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗЧЕПИ́ТИСЯ, зчеплю́ся, зче́пишся; мн. зче́пляться; док.
1. Чіпляючись, зачіплюючись один за одного, з’єднуватися, сполучатися. Вона рвала його [комиш], ламала, крутила й била ногами, а він згинавсь, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив її руки й тільки корінням тремтів (Коцюб., І, 1955, 362); Густі акації зчепилися вгорі пазуристим гіллям (Кол., На фронті.., 1959, 81); // Зводитися докупи, сплітаючись (про пальці, руки). Щось важке наближається до пасіки.. Страшенний, патлатий, важкий ведмідь одвідав! Що робити Меласі? Дрімота одлетіла,.. і ручечки у жаху, у страху зчепилися (Вовчок, І, 1955, 341).
Зчепи́тися рука́ми — узятися, побратися за руки. Якби могли обоє, кинулися б один до одного, зчепилися рученятами та й не розлучалися б повік (Кв.-Осн., II, 1956, 307).
2. перен. З’єднуватися, поєднуватися; перебувати у взаємозв’язку. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (Н.-Лев., І, 1956, 376).
3. тільки док., розм. Почати битися, зійтись у бійці. Так зчепились обидва, мов півні. Я кинулась між їх, щоб розборонити (Н.-Лев., II, 1956, 16); Страхиня над’їхав,— грізним словом визиває турчина на лицарський герць.. Страшно затято зчепилися противники! (Фр., XVI, 1955, 16); Зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (Цюпа, Назустріч.., 1958, 363); // Почати сваритися, лаятися з ким-небудь. З дурнем зчепитись — дурнем зробитись (Номис, 1864, № 6170); Ніні Олександрівні дуже кортіло зчепитись з старою, сказати їй, нарешті, що годі клеїти дурня, прикидаючись хворою (А.-Дав., За ширмою, 1963, 11); * Образно. Зчепилася зима з весною, Зарюмсала, здалась стара… (Воскр., Подивись.., 1962, 111).
4. тільки док., розм. Вилізти, видертися на що-небудь. — Наталочко, здоровенькі були! — лагідно вітався до неї щуплюватий бідовий хлопчик, зчепившись на паркан (Вас., І, 1959, 149).
5. тільки недок. Пас. до зчі́плювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 739.