Слово "зяяти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗЯ́ЯТИ, зя́є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 62); // чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Гончар, І, 1954, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 744.