ЗІЛИ́НА, и, ж. Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав’янистої рослини. * У порівн. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина… (Вовчок, I, 1955, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 573.