ЗІЛИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зіли́нка.
До зіли́ночки — все, нічого не залишаючи. Косарів звідкись понаводив [управитель] і покосив, і все [сіно] до зілиночки у двір до себе позвозив (Гр., І, 1963, 445).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 573.