ЗІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Жлукто. Дівчата удвох стали прати в цебрі ще звечора намочену в зільниці спільну білизну (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 573.