ЗІСТА́РИТИСЯ і ЗОСТА́РИТИСЯ і ЗСТА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що зіста́ріти. [Палажка:] А живуть же, бач, люди, та ще й бога хвалять за те, що так тихо. [Xвенька:] То… хто зостарився… (Мирний, V, 1955, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 579.