ЗІСТРИ́БУВАТИ і ЗСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСТРИБНУ́ТИ і ЗСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Стрибаючи, спускатися звідки-небудь. З танкової броні вже зістрибували автоматники (Кучер, Чорноморці, 1956, 560); Коляда скінчив вправу і зстрибнув на підлогу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 579.