ЗІТКА́ТИ, тчу́, тче́ш, док., перех. Виготовити що-небудь тканням. Третій [подарунок], то червоні прапори — Пряхи пряли, ткалі ткали — зіткали! (Ус., Вибр., 1948, 19); * Образно. Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, що над нами узори зіткала (Гонч., Вибр., 1959, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 579.