КАВ’Я́РНЯ, і, ж. Невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо; кафе. — Я був тоді кельнером у кав’ярні на Вірменській вулиці (Фр., VI, 1951, 469); Опріч кав’ярні, він держав крамничку (Коцюб., І, 1955, 390); Минає [Огей] кав’ярню, де, він знає, зараз повно людей, що п’ють кави, їдять цукерки (Досв., Вибр., 1959, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 67.