КАВАТИ́НА, и, ж., муз. Невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру. [Шевченко:] І раптом спів чудовий пролунав — Це грав на скрипці ніжну каватину Незнаний бідний музикант, кріпак (Коч., III, 1956, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 66.