Слово "кавкати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КА́ВКАТИ, аю, аєш і КАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Видавати звуки, схожі на «кав-кав». Ніколи не хотілося Піхтіреві так сміятись.. Садять у боки, в спину,— він кавкає, пирскає, проте вдержати реготу.. не може (Вас., І, 1959, 167); Добравшись [до баклаги], Дорош п’є воду жадібно, довго, вона кавкає в горлі і з глухим стукотом падає в груди (Тют., Вир, 1964, 321); // Вищати, пищати. Немовлятко кавчало [від болю].. і тим кавчанням зачіпало болізні [болючі] струни материного серця (Мирний, І, 1954, 53); // Каркати. Кавкає, як ворона, а хитрий, як чорт (Номис, 1864, № 2978); Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавчать.. Всіма голосами (Г.-Арт., Байки.., 1958, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 66.